Я полину у світ там де грають лиш зорі
Кожна ніжна душа - неймовірнії долі
Та торкнуся теплом, щоби їм передалось,
Щоби щастя завжди у житті посміхалось
Захоплю в полон, обів"ю все безпекою
Повір, я ніколи не буду далекою,
Бо я чую поклик, той душевний і рідний
Знаю де б не була та завжди буде вірний
Обійму, пригорну та як сонце зігрію,
Бо по іншому просто повір, я не вмію
Як зірка у небі буду ясно світити
Та в такій теплоті можна вічність прожити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869143
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 24.03.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик