Ой, серце б'ється нестерпно,
Як прагне вирватись на волю,
Щось говорить невичерпно
І як прагне змінити долю.
А серце б'ється, б'ється, б'ється!
І так, як продовжує битись.
І щось робити не вдається ‒
І сльози продовжують литись.
А те серце б'ється від радості,
Б'ється від щастя неземного.
А це серце б'ється від заздрості,
Від горя й відчаю німого.
А серце б'ється, б'ється, б'ється ‒
І чуть його десь тут, десь там,
У руки нервів не дається,
Дарує надію світам.
А серце б'ється, б'ється просто:
Тук-тук, тук-тук,
Щось шепче ніжно, а щось – гостро.
Є тільки звук.
08.12.2017
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=869125
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 23.03.2020
автор: Оля Тимошенко