Зникає день у тихому чеканні,
день закінчився, холодніють вечори,
він буде мокрим, тихим, раннім,
хмурніє світ від неба до землі.
Він ще тримається у світлі сонця
останнім променем із хмар,
сплетіння відмічає гілок,
та кожний промінець зникав.
Зникає день і далечінь темніє,
блищать вечірні ліхтарі,
хоч не замінить сонця промінь,
але світи, ліхтарику, світи.
Холодна вогка ніч сіяла,
ховалися в імлі зірки,
дрібними краплями спадала,
звучали верховіттями вітри.
27.12.2019-22.03.2020
Світлина автора.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868954
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Светлана Борщ