Світ все напотім залишає ,
Ту печаль, що серце травить,
Ті чорно – білі сутінки зимові,
Те літо, де зустрілися з тобою,
Те, що ми далекі від досконалості,
Ті хвилини, коли самі собі зізналися,
Що світу ми не друзі,
А прохожі байдужі,
Залишає світ усе напотім,
Одна любов завжди напроти,
Вже зараз ця мить важлива
Одну любов тому прожила.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868939
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Іра Задворна