Окрилена мрією…

Окрилена  мрією,
натхненна  надією.
Серцем  люблю,  сумую.
Обманюю  себе,
що  буде  все  значно  інакше,
вірити  хочу  в  Життя  краще.
Не  боюся  зірочкою  впасти  -  згоріти,
а  боюся  полетіти  до  безсмертя,
не  вимоливши  у  Господа  милосердя.
Без  біди  -  не  звуть,
у  щасті  -  забувають,
тільки  рідне  пам'ятають.
Серце  ж  стукає  і  не  мовчить.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868926
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Svitlana_Belyakova