Готова листочком стрільнути тополя,
Бо вже забуяла весна.
Вони, наче діти готові на волю,
Їх кличе весна запашна.
Сміється проміння, готується казка,
Коли забуяє кругом.
А вітер весняний готовий до ласки,
Нагріти довкілля теплом.
Коли тополині засяють листочки,
Запахнуть медами сади.
Одягне природа розшиту сорочку,
Проміння нап’ється води.
Мовчати тоді солов’ї перестануть,
І зрідка громи загудуть.
Нову одежину природа одягне
І теплі серпанки впадуть.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868879
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 22.03.2020
автор: Віталій Назарук