Сміялась троянда, раділа від щастя,
Коли пелюстки ще були молоді.
З роси щоранкове приймала причастя
І бігло життя, як круги на воді.
У неї барвінок з низів закохався,
Та пишна троянда цвіла і цвіла.
Зробити найкраще барвінок старався,
Бо вже така доля у нього була.
Вклонися, трояндо, барвінку низенько,
Повір, що у нього така ти одна.
Поглянь у віконце, барвінок у росах
І в ньому звучить ще кохання струна…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868751
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2020
автор: Віталій Назарук