Невже
тепер зречетеся мене?! -
не обійнявши,
не поцілувавши…
А вітер
хмари похапцем жене,
і дотики його -
легкі, як Ваші…
Він грається зі мною,
як і Ви -
і натяку немає на образу…
Стоять
дерев високі хоругви,
самим життям
покликані на празник.
Багряний вечір
крилами змахне,
перекотившись
берегом зеленим...
Невже
отак відпустите мене?
І більше
не згадаєте
про мене?..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868740
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.03.2020
автор: Сонячна Принцеса