Я РОЗУМІЮ ЦЕ ПИТАННЯ

/  з  ноткою  гумору.../

Ми  живемо,немов  в  шпаківні...
Будинок  -  поверх  не  один...
А  вранці  й  не  потрібні  півні,
Хватає  чуваних  ..."  перлин"...

Не  сплю  й  вночі    я  -  хропи  чую
Сусідки  зверху,просто  ...жах,
Її  ,сердешну,розумію...=
Та  сон  тікає...по  кущах.

Та  й  днем,який  вже  відпочинок-
Десь  "бахка"  метел-  рокен-  рол...
Й  надивишся  таких  картинок...
Що  мрієш...про  будинок  ..."смол"  .

Не  хочеться,щоб  хтось  ходило
По  голові...туди-  сюди...
Кричало,гупало,хропіло...
Хоч  в  них  ,повір,свої  ходи.

Я  розумію  це  питання-
Й  Цей  соціальний  гурт  буття.
Як  хочеш  вилетіть  з  шпаківні-
Купуй  будинок  для  життя.
20.03.2020р.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868724
Рубрика: Лірика
дата надходження 20.03.2020
автор: Валентина Мала