Відпливають на захід хмарин бригантини,
Лопотять ластівки хустинками їм вслід.
Розгублю́ куль тривог в синизні́ палантинів,
А вітрила займуть безкінечний цей сплін.
Он вони безтурботно мандрують, вальяжно.
Людські пристрасті їх не бентежать, а втім,
Їм земля - мов мурашник у світі безмежжя,
Але смисл існування є також у нім…
Два веселики в небі ведуть каруселі.
Чепури́ться весна — хоч з лиця пий росу.
Яскраві́ють щодня на шовках акварелі…
Ви ж помітили всі сьогорічну красу?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868610
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.03.2020
автор: Valentyna_S