[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=r9ZbUCaddrk[/youtube]
Душа людська - це скарб емоцій,
Вона терпляча, хоч вразлива.
Усе відчути вона в змозі,
Коли слова течуть, як злива.
Тоді душа від них щаслива,
Бо в цих словах відтінки ніжні,
(Почути їх їй так важливо),
Їх порівняє з цвітом вишні.
Від ніжних доторків проснеться,
Хто рзбудив? Весна посміла?
Словам приємним усміхнеться,
Отак зробить вона уміла.
Забуде все, що так боліло,
Хай не болітиме ніколи.
Надворі ніби потепліло,
Проллється запах матіоли.
І все зіллється воєдино:
Слова, що вимовляє серце,
Душа спокійна й нам спокійно....
Хай слуха тихе серця скерцо...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868424
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.03.2020
автор: Н-А-Д-І-Я