Нехай, сьогодні небом хмари
Пливуть кудись удаль собі.
Із серця стишені удари.
Чомусь не видно голубів.
А сонце затишно кимарить,
І не потрібно жодних слів...
Лише сопіння димарів...
То дощ, то сніг, то знову вітер,
З руки у руку йде тепло.
Малює тихо й лише з літер,
Усе, що радісне було.
П'янкі уста, солодкі губи
І пара ніжних білих крил.
Хтось у тобі себе загубить
І не знайде для втечі сил.
Йти океаном без вітрил...
Не страшно...
Навіть, якщо у плин сансари,
Навіть, коли до болю знов —
Із серця стишені удари,
Із серця хвилями любов.
Присвячено Mia Amore
01.02.2020 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868330
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2020
автор: Моряк