Нам не страшні ці кілометри...
Холодні вуха, теплі светри.
Колись хотілося померти,
Допомогла думки ці стерти.
Нам не страшні дощі і грози,
Лише твої зневіри сльози.
Вперед, по морю йдемо босі.
Сонце в очах, на щоки й носі.
Нам не страшні майбутні дні.
На самоті, та не одні.
Живі — веселі й сумні.
Душа і серце, як в огні.
27.01.20 ©Стася
(Максим Стаськів)
(Maksym Staskiv)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868328
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.03.2020
автор: Моряк