Людина живе за покликанням,
Рахування років за курликанням.
І чесність, і гідність, й кохання,
Але через час постає запитання.
Чи настільки життя ми любили?
Чи все ми для нього зробили?
Чи зрозуміли свої помилки
За всі проживши роки?
Не сказане так і не сказано,
А скільки поганого сказано?
Серце тріпоче від болю
І все згадається знову.
Життя дається лиш раз,
Не замолиш гріхи всі за раз.
Треба жити для себе, як треба,
Не впаде благодать вся із неба.
Зрозумій, помилки роблять всі.
Скажи пробач, пробачити інших зумій.
Запам‘ятай, треба жити для себе, як треба.
Не впаде благодать вся із неба.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868267
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.03.2020
автор: М.Адаменко