Я в Бога мудрості благав,
долала смуток світла сила.
Коли свободу забажав
мої розправив грішні крила.
Коли я долі попросив.
Бог дарував мені надхнення,
щоб я без діла не сидів
і від скорботи не загинув.
Коли я щастя захотів...
Сказав собі: "Облиш це дурень!"
Зерно посіяв Він в Мені...
Душа томиться в моїх грудях.
Не просять щастя не шукають
його всім серцем відчувають.
Не крадуть віру, не благають
її любов'ю омивають.
Святих небес благословіння
відкриє людям очі сині
і проросте у поколіннях
зерно господнього цвітіння!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868239
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 16.03.2020
автор: Олег Крушельницький