Весна прийшла, дощем на землю впала

Весна  прийшла,  дощем  на  землю  впала,
Холодним  вітром  принесла  тепло,
Природу,  досі  мертву,  привітала,
Яскраве  сонце  в  небі  припекло.

Навколо  все  почало  оживати,
Ще  трохи  і  дерева  розцвітуть,
Земля  приміряє  квітчасті  шати,
Птахи  свої  пісні  нам  принесуть.

Тепло,  яке  недавно  тільки  снилось,
Прийшо,  бо  вже  настав  для  нього  час,
У  перехожих  посмішки  з'явились,
Такі  щасливі  ходять  попри  нас.

А  в  тебе  досі  сльози  на  обличчі
І  на  душі  ще  не  пройшла  зима,
Порізи  на  руках  такі  пекучі  -
Здається,  що  надії  вже  нема.

А  може  є,  вона  завжди  десь  поряд,
Та  ми  не  помічаємо  її,
Проходимо,  відводячи  свій  погляд
Кудись  у  нікуди,  немов  сліпі.

Але  змінитись  може  все  раптово,
Лише  поглянь,  навколо  озирнись
І  просто,  наче  зовсім  випадково,
Комусь  із  них  щасливо  усміхнись.

Візьми  мене  за  руку,  полетіли,
Високо  так,  у  небо,  до  зірок,
Де  крилами  й  птахи  не  тріпотіли...
Потрібно  лиш  зробити  перший  крок.

І  холод  той  пройде,  весна  загляне,
Хоч  скільки  не  ховайся  під  плащем,
Десь  звідти,  з  неба,  що  у  хмарах  рваних,
Кохання  ще  накриє  нас  дощем.

15.03.20

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868124
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2020
автор: grotath