Мої мрії — в’янучі квіти
І під льодом літа малюнок.
Не торкає сонячний квітень,
Пізня осінь мало хвилює.
Не мої безсмертники мертві —
З-за межі не жду забаганок.
За плечима меркне опертя,
Та під вечір вийду на ґанок.
Як учора, полем терновим
Розійшлося зірок без ліку.
Відживу я віршами знову,
Поки ніч не сплющить повіки.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868111
Рубрика: Лірика
дата надходження 15.03.2020
автор: Valentyna_S