Ніч лібідо сп"яніло тривожить.
Стан постфактум... Прелюдії стан...
Тіло з тілом сплелися на ложі...
Знаки окликів, знаки питань -
Ти уже не моя? Чи моя ще?
Що між нами, місток чи межа?
Перелиймо цю тему до чаші
Невгамованих еробажань,
Перевіримо ще раз напевно,
Чи здригнеться від дотику ті-
ло, чи імпульсу цьому даремно
Розчинитися поміж світів,
Мов пориву, що вперся у стіни
І за вихід сплатити квиток,
Чи-то плач при пологах дитини,
На яку не чекає ніхто...
...відіп"ємо цей трунок від чаші,
Всеосяжної, ніби Грааль,
Із якого одвідано завше
Крові радість і крові печаль,
Через сон наостан поєднаєм
Втому й нашу невтомність на ра-
нок... -прокинулась? Їхати маєм
На роботу із дому... Пора!..)))
© Copyright: Серго Сокольник, 2020
Св. №120031500951
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868091
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 15.03.2020
автор: Серго Сокольник