Боже, збав

Як  легко  судити  когось,  не  себе,
Нам  збоку  усе  зрозумілим  здається,
Наскрізь  чужу  душу  ми  бачимо  й  серце,
Похвалимо  сильне,  уб'ємо  слабе.
Якщо  навіть  нас  не  попросять  про  це,
Тверезу  оцінку  дамо  без  проблеми.
Коли  на  повістці  чужі  для  нас  теми,
Сльоза  співчуття  нам  не  зросить  лице.
І  наче  граминочки  ти  не  збрехав,
Були  в  тебе  наміри  дружні  відверто...
Комусь,  після  слів  тих,  хотілося  б  вмерти...
Аби  я  судила  когось,  Боже,  збав.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868010
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 14.03.2020
автор: Патара