Як легко судити когось, не себе,
Нам збоку усе зрозумілим здається,
Наскрізь чужу душу ми бачимо й серце,
Похвалимо сильне, уб'ємо слабе.
Якщо навіть нас не попросять про це,
Тверезу оцінку дамо без проблеми.
Коли на повістці чужі для нас теми,
Сльоза співчуття нам не зросить лице.
І наче граминочки ти не збрехав,
Були в тебе наміри дружні відверто...
Комусь, після слів тих, хотілося б вмерти...
Аби я судила когось, Боже, збав.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=868010
Рубрика: Сюжетні, драматургічні вірші
дата надходження 14.03.2020
автор: Патара