Липке світіння місяця...
Які в нім таємниці сховані?
Які в нім механізми крутяться?
Мовчать про все дуби схвильовані...
Людське життя знівечене,
Природа вже заасфальтована...
Сама собі творець і могила з каменю...
Поламана, а може, кимось поневолена...
Сліпі пророки в вірі покосилися.
Бо правд багато - істина одна і та зміліла вся...
Загрались, досміялись, дохотілися та не нажерлися...
Таке воно людське єство, таке життя, а де душа?
Душа давно грибів наїлася,
Паразитичні бачить сни із телевізора,
За гроші, щастя, радість, віру зачепилася,
У липкім світлі місяця втопилася.
Але прийде пора, настане день - прокинеться!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867948
Рубрика: Лірика
дата надходження 14.03.2020
автор: DarkLordV