СПЕКОТНЕ ЛІТО

Рятуй  мене,  врятуй  мене,  бо  гине
моя  душа,  задивлена  в  чужу.
Так  ніжно,  так  беззахисно,  так  віддано,
так  всупереч  тверезому  уму.
                                                                                 Л.  Костенко

СПЕКОТНЕ  ЛІТО

Спекотне  літо.  Ліс,  малина...
І  очі  —  ніби  дотики  бажань!
Цнотливості  дівочої  перлина
Тобі  дарунок,  любий!  Без  вагань.

Він  дорогий.  Ти  —  обережний.
Лиш  сумніви  бентежать...  Ні!
І  сколихнувся  світ  безмежний,
Коли  щось  ніжно  шепотів  мені.

м.  Львів,  02.03.2020.  Наталі  КАЛИНОВСЬКА.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867767
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.03.2020
автор: Наталі Калиновська