Доки світом правлять гроші, будуть в урядових кабінетах
Лиш бариги й підбарижники. Все буде так до того дня,
Поки їхня ненаситна жадність не зруйнує цю планету,
Якщо не врятують світ любов і безкорисливе дбання.
Гроші правитимуть, доки люди продаються. В цьому справа.
Ну а люди продаватимуться, доки дух свій не звільнять
Із кайданів егоїзму і не усвідомлять своє право
На безмежне, вічне щастя. І все буде так до того дня,
Доки ми не змінимо всі правила гри на шляхетні й чесні,
Доки не навчимося любові та таким смакам її,
Як дбання про інших, доки в нас не стане першим ділом честі
Захист справедливості, краси, природи, жінки і сім'ї.
Справжній чоловік — той, хто спонуканий такими ось смаками.
Через практику духовну він повинен стати отаким.
Лиш такі чоловіки спроможні бути справжніми батьками,
Громадянами, і всім, в житті вони повинні бути ким.
Ніжно викохані, випещені батьком, матір'ю й братами
Як принцеси, як усього світу найкоштовніші скарби
І захищені від негараздів справжнім чоловіком мами
Зродять покоління золотої довгожданої доби.
Саме це, а не машини з ґаджетами потребують люди.
На машини з ґаджетами справді їх і присадило те,
Що купує їхню совість, їхню волю й купувати буде,
Доки їх життя не стане чисте, безкорисливе й просте.
[i]10.03.2020, Чернігів[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867558
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.03.2020
автор: Петро Рух