[b] [i] [color="#ff0000"]9-10 березня - це НАШЕ свято..[/color].[/i]
[/b]
[youtube]https://youtu.be/vGxA4crwoZg[/youtube]
[b][color="#8607b8"]Співець Вкраїни не писав пісні,
та титли солов’їні я̀трять душу:
його слова – і журні, і пісні –
як Божий хліб, жувати вдячно мушу.
Щоб не було вже більше холодів,
донести їх в ці дні народу треба.
Бо наш Співець того колись хотів,
щоб ми жили під теплим, чистим небом.
[/b]
[i]“[b][color="#7809b8"]Така її доля, о Боже мій милий,
за що ти караєш її молоду…”
Слова надають нам наснагу і силу,
і ми заспівали в “царистськім саду”.[/b][/i]
[b][color="#7007ad"]Його слова несуть у світ добро,
пророчі ж бо, хоч не всіма ще взяті.
За їхнім змістом ми звіряєм крок
і повсякдень співаємо ми свято.
Ганьбив Він зраду й не жалів тут слів,
усім життям своїм не прагнув слави,
й небесних щедро посилав послів,
а на сторожі Слово нам поставив
[/b]
[i][b][color="#790db8"]«Мир душі твоїй, Богдане! Не так воно стало:
москалики, що заздріли, то все обідрали»…
Ой, Тарасе, ти наш батьку, й того стало мало –
Раша Крим наш й Край донецький люто відібрала…[/b]
[/i]
[b][color="#96069e"]…Тарас свідомо не писав пісні,
але його співає вся Вкраїна –
його слова нам сняться й уві сні,
мелодія-псалом у душу лине.
Кобзар ніколи не творив кантат...
Та став уславленим у цілім світі:
він – наш акин, співець, соліст, пенат*:
співаємо його ми заповіти[/color][/color][/color].[/color][/b]
[/color]
[i]9.03.2020
_________
*У римлян бог-покровитель родини, батьківщини.
[youtube]https://youtu.be/fuH0muGa35Q[/youtube]
Можливо, я тут вдався до алегоризації чи гіперболізаціїЄ
але тут до відому читачів наводжу професійну думку :
«Використовуючи засоби народної пісні, Т. Шевченко
створив щось надзвичайно близьке до народної пісні,
але разом з тим нове, оригінальне, своє. Поет переважно
звертається до тих пісень, у яких відображаються народні
прагнення. Народнопісенні елементи дорогоцінними перлами
розкидані по всій творчості поета. Він творив в різних жанрах народнопісенної творчості: в нього зустрічається і сумна, спов-
нена туги і хвилювання за майбутнє дитини, колискова і похмура гайдамацька пісня, але найбільше – творів, подібних до народних
побутових пісень з їх багатством тематики і різноманітністю
вираження почуттів і настроїв, починаючи від жартівливих і
закінчуючи глибоко ліричними про жіночу долю, про нещасливе
кохання. Пісня була невід'-ємною часткою поетової душі».
(Коломієць,Іванова: Інститут філології КНУ імені Т.Шевченка)[/i]
http://www.univ.kiev.ua/pdfs/shevstud-16/5_Kolomiyez_B-Ivanova_O.pdf
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867378
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 09.03.2020
автор: Олекса Удайко