Немає гіршого, ніж вертатись туди,
Де тебе не чекають.
На вокзалі гудуть поїзди:
"Не барися, відчалюй!"
Я плюю на перон за давнім звича́єм
І, мов п'яний, іду крізь вагон.
Провідниця із тацею чаю,
Мов богиня Атена з Арго.
Під мерехтливим, безладним світлом,
Що сочиться звідусіль,
Моє давнє кохання розквітло
Й мій тонко прихований біль.
07.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867227
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: Олександр Подвишенний