Запитала донька у тата:
"Чому часто ти так сумуєш?"
Обійняли малі рученята
і на вушко йому:"Помалюєш?"
І взялися вони малювати.
В нього мрія- гараж, машина.
Сонце, донька і мама з татом
на малюнку були в дитини.
І здригнулось могутнє тіло,
і відчув наче серце крає,
ніби током його огріло-
адже все він для щастя має.
І з очима, що засвітились
обійняв він своє дитятко.
- Я вам дякую, ваша милість!
-За що дякуєш, любий татку?
----------------------------------
На жаль, часто в житті буває,
що вчимося в дітей ми жити.
Головного не помічаєм.
І не знаємо що цінити.
06.03.2020р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867221
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.03.2020
автор: О.В.Рожко