Друже, янголе…

Залицяється  весна  до  землі,
Уже  скоро  прийде  в  всій  красі,
Чашка  чаю    так  не  зігріє,
Як  здійсненна  заповітна  мрія.

Зійшло  сонце  й  настав  новий  день,
Скільки  ще  буде  нових  ідей  і  імен?
Що  принесе  цей  день?  Невідомо…
Важливо,  щоб  пройшов  в  любові.

Янголе,  пригорнися  до  мене  краєм  крила,
Потурбуюсь,  щоб  ти  відпочив,
З  золотих  пір’їн  його  крила,
Легким  потом  все  тіло  покрило.

Навесні  -  все  що  спало  -  прокидається,
Мрії,  бажання  збуваються,
Землі  –  миру,  серцям  –  правди  й  любові,
Всім  пригніченим  –  зцілення,  змученим  –  волі

Янгол  крила  розправив  й  полетів,
Весні  назустріч,  він  так  хотів,
А  я  знов  вкотре  у  кінці  зими,
Чекаю,  щоб  вже  швидше  підсніжники  проросли.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867185
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.03.2020
автор: Іра Задворна