***
В країні дурні не кінчаються.
Їх популяція зростає.
Не сором їм, до нас звертаються:
чом рідну землю не кохаєм?
За що? За те, що повсідалися
на всіх престолах недоУки?
Що розуми порозбігалися –
тамують виламані руки…
Що ні єдиної новини
із позитивністю не маєм,
що кожен! завтрашньої днини
з печаллю і страхом чекає?
А чи насправді вони – дурні?
чи не пошита в дурні я?
Й такі освічені, культурні
всі мої друзі і сім’я?
Не маєм вілл, рахунків, яхти,
в дітей вселяєм віз чеснот!
Навіки бідністю пропах ти –
чи сам не дурень ти, народ?
Сиди й не рипайся. Тобою
ще не награлися пани.
І думай! Думай головою
чи ти розумний, чи вони?
8.11.2018
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=867126
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.03.2020
автор: Саша Чорнобіла