Сивий старець у но́чі криницю
зазирає і сумно мовчить…
Охоронець, закований в крицю,
не змикає очей ні на мить.
Чимчикує невпинно по зорях
одиноко Чумацьким шляхо́м,
мов шукає у дзеркалі моря
з діамантів зірковий шолом.
Заховається в плетиві во́вни,
із прозорих пухнатих перин,
й випливає млинцем або чо́вном
із небесно-казкових шпарин.
Так триває не вік і не десять
у світила та варта нічна.
По містах він кочує і ве́сях,
але має кінець і вона…
04.03.2020
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866949
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 05.03.2020
автор: Олександр Мачула