Дивлю́сь на вас і сходжу з розуму,
Від вас, від квітів, від весни,
У чомусь ніжному, прозорому,
Без віршів не розповісти.
Се́рджусь на вас, позбувшись розуму,
В ваш світ боюся увійти,
Бо як мені такому гордому
Ту гордість всю у світ змести.
Молю́сь на вас, щоб не згубитися
У світі, де німі зірки,
Щоб подихом одним напитися,
Щоб надивитись на віки …
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866869
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.03.2020
автор: Дружня рука