У кожного із нас своя війна.
Не хочу чути, що мені лишилось мало.
І голос мій до неба долина.
Життя мабуть лиш трішки іншим стало.
Війна передбача тяжкі бої.
Чи я до них готова? Безперечно!
Любов’ю множу сили я свої.
Й що переможу – то незаперечно.
Слова, слова… На себе серджусь я.
А кожен рух стає тяжким уроком.
Та поряд завжди друзі і сім’я.
Тож йду вперед. Хоч трішки. Крок за кроком.
У мене не придумана війна.
І ворог не погладить по голівці.
Дай Боже сили, й не здола мене вона.
Й заграє сонця промінь на долівці…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866786
Рубрика: Лірика
дата надходження 03.03.2020
автор: Олена Бокійчук