На губах червоніє помада,
Очі вперто вивчають асфальт.
І весна, що прийшла, не розрада,
Бо у серці хандра не на жарт.
Панорамна картина строката,
Мов галактики різні світи.
Виринає в садку рідна хата,
Час зове, що пора вже іти.
Зірне небо схилилось додолу,
Мрія манить любов’ю, яснить.
Підіймає на крила ще кволу,
Не забути ніколи ту мить.
Щастя й радість, тепла порятунок
І ковток гіркоти на вустах.
Шлях життєвий проліг між морщинок,
Чи підвладний бо волі ще страх?
Страх у того, хто віри не знає,
Хто блукає між двох берегів.
Неприкаяність біллю карає,
Для добра нас Господь всіх створив.
02.03.20
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866725
Рубрика: Лірика
дата надходження 02.03.2020
автор: Валентина Ланевич