Коли сонце сховає росу
І затихне пташина у гаю.
На руках я тебе понесу,
Свою пташку до нашого раю.
Зацілую гарячі вуста,
Буде гратися вітер з волоссям…
І прогнеться берізкою стан,
Це любов, чи мені це здалося.
Повернися до мене лицем,
Подивися у люблячі очі.
Ми для того напевно живем,
Щоб кохання шукати щоночі.
Коли сонце сховає росу
І затихне пташина у гаю.
На руках я тебе понесу,
Свою пташку, бо й нині кохаю.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866653
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 02.03.2020
автор: Віталій Назарук