Там, де Дніпра могутня течія,
Два береги хвилює України,
То все моїх прапрадідів земля,
Котру сам Бог, мабуть, благословля,
І в пісні оспівала Чураївна.
Початок звідси нашого путі,
Якому не одне тисячоліття.
О, скільки ж знала ця земля катів!
Дорожчого ж немає у житті,
Ніж України неньки розмаїття.
Хустину чорну й досі не зняла
Знедолена, та горда Україна.
Рука ж імперська Крим наш відтяла,
Донбасу пів із розуму звела,
Але воскресне матінка з руїни!
29.02.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866614
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Ганна Верес