Черемха сніжно-біла,
Красується як у фаті.
І ароматом п"янким
Чарує дерева усі.
Дубок в неї влюбився,
Був молодий і не пеньок.
Жінку і дітей має,
Та захотілось коханок.
Та обласкала дуба,
Зелень його общипала.
Ясен в полі зустріла,
На нього погляд поклала.
А той в неї влюбився
Був він також не пеньок.
Дітей, жінку залишив,
Бо шукав собі коханок.
Черемшина "кохала",
Машину, хату забрала.
Знайшла клена старого,
Заміж вийшла за нього.
А клен старий влюбився,
Хоч був він і старий пеньок,
З жінкою розлучився,
Бо забажалось коханок.
Ой, черемхо, черемхо!
Красуєшся в білій фаті.
Чаруєш ти ароматом
Та ягідки твої гіркі.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866575
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 01.03.2020
автор: dashavsky