Живе в нашому селі гарна удовиця,
Як ягідка, як квіточка, любо подивиться,
Як погляну серце в"яне і душа тріпоче,
В небеса злітає птахом, удовицю хоче.
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив,
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив.
Ходжу мимо іі хати із самого рання,
Виглядаю мов зіроньку я своє кохання,
Може стрінеться вона посміхнеться мило,
Як побачив, в грудях серце враз затріпотіло.
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив,
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив.
Дочекаюся весни в саду з солов"ями,
Піду сватать удовицю з чорними бровами,
Запалає іі личко, засвітяться очі,
Щебетати будуть ніжно вустонька жіночі.
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив,
Ой що ж я наробив, удовицю полюбив.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866543
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Амадей