Зими неначе й не було,
Кілька разів лиш випав сніг.
Морозам – зась… І не мело,
На день, чи два сніжок цей ліг.
А нас лякали, що зима
Прийде страхітлива до нас…
Дощі, дощі – снігів нема,
Та вже й минув для снігу час.
Та люди кажуть, що тепло,
Лише тоді прийде до нас.
Як первоцвіт піде в стебло,
Тоді настане теплий час.
Розквітне враз тоді земля,
У ріст піде озимина.
Жайвір огляне всі поля,
Візьметься в зелень купина.
І забуяє, зацвіте…
Клини полинуть в вишині.
Латаття зійде золоте,
Гаї озвуться мовчазні.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866539
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Віталій Назарук