Самозакохана пава
Лукавого ,жаба давить у грудях
Що божа, іскра сяє у твоїм раю.
У масці всміхається на людях
Заздрить що у нього того немає.
А краще ,одній іти по- житті...
Ніж мати, не щирого друга.
Зрадить, підставить підніжку тобі
Завдасть, удару обухом недуга.
Чорна заздрість живцем вбиває,
Як п'явка ссе з тіла кров твою.
Завислий, увись високо літає
І гострить зуб на власність твою.
Самозакохана птиця пава
Егоїстка, і тільки любить себе.
Розпустить, блискучий хвіст лукаво
Милується, увесь день на своє лице.
Хвалиться ,що має голос золотий
Що наймудріша, найкраща врода.
і серед райських птиць є спів дзвінкий
Що до зір ,злетить в любу погоду.
М .ЧАЙКІВЧАНКА.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866522
Рубрика: Лірика
дата надходження 01.03.2020
автор: Чайківчанка