Між ліхтарями йшла маленька постать
Не йти додому,моя обов’язковість
Хотілося вдихнути більше,ніж потрібно
Спробуй хоч раз пройтися вільно!
Ти не дізнаєшся,що я відчуваю,
тепер я холоду не помічаю.
Навіщо ж пантоміми,цирк ?
якщо над іменем стоїть великий прочерк ?
Тебе забуду і поїду у Нью-Йорк
та навіть зміню почерк.
Ти мій натільний шрам,
ще трішки і я прийму іслам.
Пробач,це все,що встигла написати
Повітря у легенях бракне,
Прочитай мій лист,якщо не буде лінь.
Та знай,я вже не бачу твою тінь.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866516
Рубрика: Лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Тінь моєї душі