Мій спокій рвався з мене і вилазив в вікна,
У голові думки роїлися й клубились.
В цю довгу середу я сонна і самітна,
І всі вчорашні сили просто розгубились.
В моєму світі, тут - маленьке божевілля,
Відрізок часу застигає, мов бетонний.
В кутках кімнати причаїлося похмілля,
А в вухах дощ шумить, нудний і монотонний.
Я відгоріла, як стара пуста лампадка.
Потухла, як свічки, що мовчки помирають.
На білому листі з'явилась чорна крапка.
Свічкам усеодно. Свічки не відчувають.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866506
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 29.02.2020
автор: Cherry tree