Ще вітер спить – не напина вітрила,
І в морі мов поменшало води,
А уночі ревло, гуло, бурлило…
Хтось навіжений хвилями котив.
Та далина раптово запалала –
То сонце випливало із води,
Повільно, величаво виринало.
Вогонь той знову море розбудив.
2.07.2015.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866376
Рубрика: Лірика
дата надходження 28.02.2020
автор: Ганна Верес