Ох, не знаю, братці, як
правду розказати,
Що таке інфляція, та примара клята!?
Як були ми ще малі у часи хороші,
Купували, що могли, за радянські гроші.
А як Горбачов привів нам “перебудову”,
То з'вилось безліч слів із “блатної” мови:
Ті, радянські ще, рублі стали звати “бабками”,
Ціни стрибать почали. Стали ми “ба-га-а-тими!
За труд кидають в мішок зарплатні' мільйони,
Тисячу зовуть “кусок”, а мільйон - “лимоном”.
А як долар ти придбав, кажуть “зелень” маєш,
(Наче замість трав-приправ у борщі кидаєш!)
Поряд з “зеленню” рублі “дерев'яні” стали,
Ми валюту теж ввели, “гривнею” назвали.
Жеребцями почали гарцювать валюти:
“Єври”,”долари”, “рублі”... Зажили ми “кру-у-то!”.
Заплели нас, як в шовки, з еМ-Ве-еФ кредити.
Просимо, мов жебраки, милостині в світу.
А сусід мій, Ігорьок — ледар і розпусник
Ходить із ларька в ларьок, “рубає” “капусту”
Каже: - “Я тепер “крутий”! Працювать не треба,
Відкрив кооператив, що зоветься “рекет”.
Не капусту у ларьках “рубаю” - “зелені”
Бач, малиновий піджак й іномарка в мене!”
Каже Ігорьок: -”Коляну більше повезло,
Заробляє на путанах “зелене бабло”.
Промисловість шахраї “прихватизували”,
До банкрутства довели, й на брухт розпиляли.
Олігархи та магнати “доять” Україну,
Перекрили доступ в Раду трудовій людині.
Заплели навкруг бюджету павутиння-схеми,
Течуть гроші не в державну, а в їхні кишені!
Кажуть: треба вже міняти нашу конституцію,
(Щоб в закони “підігнати” їхню “проституцію”)
Гарантують бо, закони, безплатну освіту,
Й лікування безкоштовне дорослим і дітям.
Медицина ж, стала вмить “бізнес-корпорація” -
Грошей треба, щоб хворіть. А як операція!?
Кілька тисяч долярі'в треба десь “дістати”
Як нема — іди, хворій, чи повзи вмирати!
Із “товаришів” ми й діти стали враз “панами”,
В “Секонд-хендівськім” лахмітті жебраємо “мани”.
Нема шани трударям, кругом — безробіття,
Не “зроблю” - “куплю-продам” буйним цвітом квітне!
Бо ж, ламать — не треба “кеби”, враз збідніла нація,
А як виробництво мертве, то й діждеш інфляції,
А вона, як та повія, ходить, хвостом крутить,
БрЕхні, розбрат сіє-віє, в людей гроші цупить.
Їде в пошуках роботи молодь за кордони,
Принесла біду народу та “перебудова”!
В борг ми стали існувати, ніде працювати...
Щоб щось “перебудувати”, треба кебу мати!
Тож скажу вам, братці, я: годі манни ждати,
Щоб здолать інфляцію — треба працювати!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866314
Рубрика:
дата надходження 28.02.2020
автор: Людмила Григорівна