Замок надійний
на воротах раю.
В повітрі помаранчеві стрижі.
Я досі твого імені не знаю.
Палає сонце
чорне край межі…
За обрієм…
За вічністю…. за тином
під осінь спати туляться вужі,
де ти мене розтяв наполовину,
з ножа не знявши
жовтої іржі…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866264
Рубрика: Лірика
дата надходження 27.02.2020
автор: гостя