Вдивляюся у велич піднебесся,
У синь між хмар, в озимину, у гай.
Вчарована, я - Мавкою зовуся,
Ввібралася душею в рідний край.
У лебедину пісню й солов’їну,
Де над рікою схилена верба.
Де вітер заціловує калину,
Поруч пливе, поскрипує, гарба.
В принишклім лісі скрекотить сорока,
Розносить звістку про весну нову.
Застелила очі тепла поволока,
В серці любов і нею я живу.
27.02.20
світлина автора: Валентина Ланевич
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866248
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 27.02.2020
автор: Валентина Ланевич