Як засина зимовий сад
В інеї пишнім,
А з неба пишний снігопад
Сіда на вишні,
То неповторна, справді, мить –
Буває рідко.
Хто бачив цю красу зими,
Став дива свідком.
А сад мовчить, немов завмер –
Тишею впився…
Чи то не Бог – його гример –
Тут опинився?!
2.09.2019.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866039
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2020
автор: Ганна Верес