Коли ти прийдеш у мій дім і промовиш: «Ну, ось він я,
Ну, ось він я, той, хто візьме всі турботи на себе?"
Коли я почую зі словом «кохаю» своє ім’я,
І тепле таке щось, як котик, залізе до ребер?
Коли ти мене понесеш у далеку незвіданість
На крилах міцних і гарячих без ваг і боязні,
І будуть всі страхи мої екзекуції піддані,
І вийдуть на волю, немов амністовані в’язні,
Надія і віра?
Готовий ділитися скарбами,
Позбутись умовностей всіх, себелюбства, кордонів?
Тоді розмалюймо наш день фантастичними фарбами,
А ніч розігріймо вогнями сердець і гормонів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=866025
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 25.02.2020
автор: Крилата (Любов Пікас)