Нехай гуде грайливий вітер у степу,
Колише сонні трави та зів‘ялі,
І принесе мені стеблиночку одну,
З якою прокладу я стежку далі.
Туди, де ще не скошені стоять жита,
Де сонце прочитає лист від ночі,
Де не минають позабуті вщент літа,
Де фальш помітять навіть сонні очі.
І як би косо не дивились мудреці,
Піду у світ, де ще не було горя,
Стеблинку вітрову тримаючи в руці.
Нехай нагадує у забутті хто я.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865988
Рубрика: Лірика
дата надходження 25.02.2020
автор: Хелліс