Мліє тиша в саду осіннім
Під автографом «листопад»,
Змовкли окрики, голосіння,
Та дерева іще не сплять –
Тишу слухають напівсонні,
Килимочком – опалий лист.
Мишка вискочила босоніж,
Та не так уже, як колись.
Зирить місяць холодним оком
І на мишку ту, і на сад,
Де дерева німі, високі,
Зорі яблучками висять.
Мліє так лиш осіння тиша,
Чи то спить, чи то теж німа.
Чуєш, як вона рівно дише?
Скоро збудить її зима.
6.01.2020.
Ганна Верес (Демиденко).
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865952
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2020
автор: Ганна Верес