У віночку чарівному біля того ставу
Походжала дівчинонька гарная на славу
Біле личко, чорні брови та русяві коси
Милувались усі нею, навіть ніжні роси
Заглядали в очі гарні хмароньки із неба,
Хоч до них краса дівоча була так далека
Гомоніли всі простори, щож то за дівчина,
Навіть в слід їй посміхалась лісова стежина
Дуб із явором завзято гучно сперечались,
Бо обидва в дівчиноньку ніжно закохались
І звучав Дніпро могучий, відчувалась сила,
Бо лише в краях рідненьких - є краса-дівчина.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865855
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.02.2020
автор: Наталі Косенко - Пурик