Біля дороги вся у латах,
Подвір'я заросло бузком,
Стоїть старенька сива хата...
Старим,ще кованим замком
Замкнені губи -- оніміла.
Сумними вікнами у даль
Весь день гляділа...виглядала.
Не дочекалася,нажаль,
Та й не один,вже,день чекала.
Раніше часто приїздили,
А зараз стала не потрібна,
Важливі справи відтіснили
Її на бік.
Може й згадають,
Та нажаль
Короткий вік...
Тай той з'їдають
Самотність, туга і печаль.
Колись любила, доглядала
І від негоди берегла,
А зараз в середині стало
Сиро без їхнього тепла.
Тепер у місті опинившись,
Де так людей багато,
Стоїть,самотньо похилившись,
Старенька м-м-м..хата.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865776
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2020
автор: Ооооо