Як слів нема, клубок у горлі,
Кричати хочеться до сліз
Включаєш музику й поволі
Вилазиш з мушлі. Сонця бриз
В обіймах музики звисока.
І погляд в душу знову й знов,
Бо в серці там, десь геть глибоко
Живе незгасною любов.
У кожній ноті жаль-розлуки
Знаходиш ти той скарб іскрин
Із тихим, бережливим звуком
Надії ще живих жарин.
У ній дієзи і бемолі
Дарують райдугу чудес.
Малюють квіти пензлем долі
В чарівній музиці небес.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=865765
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.02.2020
автор: Олеся Лісова